Młodość/Молодість

Hanna Hirszfeldowa z domu Kasman urodziła się 17 lipca 1884 roku w Wilczkowicach pod Warszawą. Pochodziła z rodziny żydowskiej. Rodzina przeprowadziła się do Łodzi, gdzie Hanna uczęszczała do żeńskiego gimnazjum. Studiowała medycynę we Francji, najpierw na uniwersytecie w Montpellier, następnie w Paryżu. Naukę kontynuowała na Uniwersytecie Fryderyka Wilhelma w Berlinie. W 1908 roku ukończyła studia medyczne i uzyskała tytuł doktora medycyny i chirurgii.

Ганна Гіршфельд, за дівочим прізвищем Касман, народилася 17 липня 1884 року у Вільчковицях поблизу Варшави. Вона належала до єврейської родини. Сім'я переїхала до Лодзі, де Ганна навчалася у жіночій гімназії. Медицину вона вивчала в Франції, спочатку на університеті Монпельє, а потім в Парижі. Навчання продовжила у Берлінському університеті імені Фрідріха Вільгельма. У 1908 році закінчила медичний факультет і отримала ступінь доктора медицини і хірургії. 

Działalność naukowa/Наукова діяльність

W latach 1908–1911 pracowała, początkowo jako wolontariusz, na oddziale neurologicznym, a następnie jako asystent Kliniki Pediatrycznej w Heidelbergu. W kolejnych latach, do 1915 roku, wraz z mężem przeniosła się do Zurychu, gdzie została zatrudniona w Klinice Dziecięcej. Latem 1914 roku Hanna Hirszfeld podjęła się organizacji kursów dla pielęgniarek. Po wybuchu I wojny światowej została lekarzem wojskowym w armii serbskiej, później zaś służyła jako lekarka w armii włoskiej w okolicach Neapolu. Stamtąd udała się do Grecji, gdzie objęła kierownictwo jednego z tamtejszych oddziałów szpitalnych. Stworzyła tam laboratorium, w którym razem z mężem przeprowadzili pionierskie prace nad rozkładem procentowym grup krwi wśród ludzi. Po powrocie do kraju w 1919 roku Hanna pracowała jako lekarz szkolny, a następnie znalazła zatrudnienie w ambulatorium Warszawskiej Kasy Chorych. Później podjęła pracę w Uniwersyteckiej Klinice Dziecięcej, gdzie po czasie pełniła funkcję ordynatora. Jednocześnie prowadziła prywatną praktykę pediatryczną. Podczas wojny Hanna organizowała prowizoryczny szpital na warszawskiej Saskiej Kępie. Później została ordynatorką oddziału niemowlęcego filii szpitala Bersohnów i Baumanów. Oprócz pracy w szpitalu, Hanna prowadziła również kursy dla studentów medycyny, a także wygłaszała wykłady z pediatrii dla lekarzy. W październiku 1945 roku Hanna objęła kierownictwo nad katedrą pediatrii i została mianowana dyrektorem kliniki pediatrycznej, którą organizowała w ramach Szpitala Miejskiego we Wrocławiu. Organizowała tam między innymi kursy dla pielęgniarek, założyła też przyszpitalny żłobek. Przez całe swoje życie pisała prace naukowe z dziedziny pediatrii, immunologii i hematologii. Za prace nad przyczynami poronień i wad rozwojowych wyróżniona została w 1955 roku nagrodą państwową.

З 1908 по 1911 рік Ганна працювала, спочатку волонтером, на неврологічному відділенні, а потім асистентом в педіатричній клініці у Гайдельберзі. Протягом наступних років вона із чоловіком переїхала до Цюриха, де отримала посаду в Дитячій клініці. Влітку 1914 року організувала курси для медсестер. Після початку Першої світової війни стала військовим лікарем в армії Сербії, а пізніше працювала лікарем в армії Італії поблизу Неаполя. Звідти вирушила до Греції, де очолила один із місцевих госпіталів. Там, разом із чоловіком, створила лабороторію, де здійснила перші у своєму роді дослідження щодо процентного співвідношення груп крові у людей. Після повернення до Польщі у 1919 року Ганна працювала шкільним лікарем, а потім знайшла роботу в амбулаторії Варшавського фонда здоров'я. Згодом почала працювати в Університетській дитячій клініці, де з часом стала завідувачем. Одночасно вона вела приватну педіатричну практику. Під час війни Ганна організувала тимчасовий госпіталь в районі Саска Кемпа у Варшаві. Потім стала головним лікарем дитячого відділення філії лікарень Берсона і Баумана. Крім роботи в лікарні, Ганна проводила курси для студентів медицини та виступала з лекціями з педіатрії для лікарів. У жовтні 1945 року вона стала керівником кафедри педіатрії та директором дитячої клініки, яку організовувала у складі Міської Лікарні у Вроцлаві. Там вона, зокрема, створила курси для медичних сестер та заснувала дитячий садок. Протягом усього свого життя писала наукові праці з педіатрії, імунології та гематології. У 1955 за дослідження причин викиднів і вад розвитку Ганна Гіршфельд була відзначена державною премією.

Życie prywatne/Особисте життя

Jako szesnastolatka, na kursie tańca poznała przyszłego męża, Ludwika Hirszfelda, wyszła za niego w 1905 roku, będąc jeszcze studentką. W sierpniu 1920 roku urodziła im się córka, której nadali imię Maria. W 1962 roku Hanna przeszła na emeryturę. Zmarła 20 lutego 1964 roku i została pochowana razem z mężem na wrocławskim cmentarzu.

В віку 16 років на танцювальних заняттях Ганна Гіршфельд познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Людвігом Гіршфельдом. У 1905 році, ще навчаючись в університеті, вона вийшла за нього заміж, а у серпні 1920 року вони стали батьками дочки, яку назвали Марія. У 1962 році Ганна пішла на пенсію. Померла вона 20 лютого 1964 року і була похована разом з чоловіком на вроцлавському цвинтарі. 

Bibliografia/Бібліографія:

https://pl.wikipedia.org/wiki/Hanna_Hirszfeldowa 

https://iderepublica.pl/znani-nieznani/indeks/hanna-hirszfeldowa 

https://gigancinauki.pl/gn/biogramy/82483,Hirszfeld-Hanna.html 

https://ossolineum.pl/index.php/pare-slow-o-ludwiku-hirszfeldzie-i-historii-jednego-zycia-w-rocznice-urodzin-autora/ 

Opracowała Izabela Biruk.